Привіт! Скільки себе пам'ятаю завжди в моєму житті була присутня музика у всіх своїх безмежних варіаціях. Найголовніше диво полягало в тому, що мелодії, як зерна в підготовлений грунт, залягали в безкрає поле пам'яті і чекали свого часу. Це відкриття я зробив дещо пізніше - тоді, коли у старшому шкільному віці зрозумів, що музика чим раз більше входить в клітини мого єства і не дозволяє бути байдужим до жодної нотки. В мені звучали і звучать дотепер музичні мініатюри протягом активного дня незалежно від моєї волі. З приходом сну мелодії набирали чудернацьких форм і оригінальних відхилень, ніби навіювалися нічними образами, сценами, фантасмагоріями та незреалізованими мріями. Так звані ноктюрни - музичні п'єси нічного настрою - по нині збуджують мою уяву і не дають ні на мить втратити зв'язок з п'янкими обіймами мелосу. Десятки тисяч мотивів та наспівів живуть у моїй голові і по незвіданих стежках вибираються з пам'яті на світ божий то повноцінним опусом, кимось колись народженим, то самодостатніми мелізмами, то враз стрункою послідовністю звуків, організованою за ладово-інтонаційною логікою в єдине ціле. На перший погляд нізвідки з'являються дружнім ескортом поетичні рядки і катрени, строфи і куплети. Недаремно кажуть, що поетика і мелодика - рідні сестри. Проте по-справжньому вони щасливі в родинному колі гармонії. Це той випадок коли за креативним задумом композитора два надзвичайно потужні засоби впливу на уяву та почуття людини переплітаються в стрункому поєднанні художніх образів слова і мелодії, а також ритміки і римування. Вірші, як кажуть, лягли на музику. Слова стали піснею. Але не все так просто, як видається насправді.
Це, друзі мої, насамперед ритуальне дійство - поєднати разом музику і поезію. Лежать вірші день, другий... А я боюся зліпити музичну фразу, немов чекаю якогось поштовху. Має бути чіткий сигнал: сьогодні ти можеш зачинати процес народження. О! Якби ж то з подібним трепетом підводили себе люди до зачаття нового життя. Не нашвидкоруч, не випадково, не з примусу, а в час найоптимальнішого сприйняття. В добрий час, коли, власне, на клітинному рівні усвідомлюєш, що саме зараз Всесвіт дозволяє тобі, рекомендує і підштовхує тебе, сприяє і не дає інших варіантів. Тільки тепер можна розпочати цю таїну творення! А слова сумирно лежать, ніби очікують прийдешнього інтиму. Вони наповнені внутрішнім вогнем і готові віддатися мелодії. Вони чекають на цю мить. Маючи свою глибинну ритмічно-інтонаційну музику, слова відчувають момент злиття двох алгоритмів у розв'язанні завдань спільної величної пісні, яка благає заявити про себе на весь білий світ. Це резонасний процес, бо всі порухи магічного і матеріального зливаються в єдиному екстазі. Акт починається...
Всі інші випадки народжують недоношених, недороблених, покалічених дітей-пісень. По світі бродять так звані композиції-компрачікоси, твори, що втиснуті у формати, в умовності, в заготовки. Їхня жалюгідна функція - виконати роль предмету одноразового користування і перетворитися в бридкий непотріб. Але комусь це потрібно і вигідно. Хтось цей бур'ян свідомо насаджує, забиваючи благодатний грунт культурного поля. Для когось є важливим знівелювати програму природнього добору. Проте, ця штучність наперед приречена на короткочасне нице існування і, звичайно ж, на відторгнення. У величному хорі світової гармонії цей дисонанс зліквідовується, як баласт.
Це, друзі мої, насамперед ритуальне дійство - поєднати разом музику і поезію. Лежать вірші день, другий... А я боюся зліпити музичну фразу, немов чекаю якогось поштовху. Має бути чіткий сигнал: сьогодні ти можеш зачинати процес народження. О! Якби ж то з подібним трепетом підводили себе люди до зачаття нового життя. Не нашвидкоруч, не випадково, не з примусу, а в час найоптимальнішого сприйняття. В добрий час, коли, власне, на клітинному рівні усвідомлюєш, що саме зараз Всесвіт дозволяє тобі, рекомендує і підштовхує тебе, сприяє і не дає інших варіантів. Тільки тепер можна розпочати цю таїну творення! А слова сумирно лежать, ніби очікують прийдешнього інтиму. Вони наповнені внутрішнім вогнем і готові віддатися мелодії. Вони чекають на цю мить. Маючи свою глибинну ритмічно-інтонаційну музику, слова відчувають момент злиття двох алгоритмів у розв'язанні завдань спільної величної пісні, яка благає заявити про себе на весь білий світ. Це резонасний процес, бо всі порухи магічного і матеріального зливаються в єдиному екстазі. Акт починається...
Всі інші випадки народжують недоношених, недороблених, покалічених дітей-пісень. По світі бродять так звані композиції-компрачікоси, твори, що втиснуті у формати, в умовності, в заготовки. Їхня жалюгідна функція - виконати роль предмету одноразового користування і перетворитися в бридкий непотріб. Але комусь це потрібно і вигідно. Хтось цей бур'ян свідомо насаджує, забиваючи благодатний грунт культурного поля. Для когось є важливим знівелювати програму природнього добору. Проте, ця штучність наперед приречена на короткочасне нице існування і, звичайно ж, на відторгнення. У величному хорі світової гармонії цей дисонанс зліквідовується, як баласт.
